Розробки уроків для 5-10-х класів, ЗНО

Подарунковий марафон до Дня народження журналу ДИВОСЛОВО Акція Класна ціна

Стаття №6 з журналу “ДИВОСЛОВО” №12 (753) 2019 р.

ТРОХИ ПРО ЧУДЕСА, РЕШТА Ж – ЩОДО МОВИ

Василь ЗАДОРОЖНИЙ, м. Київ

Чудо, що за самою своєю природою є річчю чудесною, тобто дивовижною, ніколи, проте, не є, як запевняють компетентні джерела, чимось протиприродним, що принципово не підлягало б нашому розумінню. Із нашою земною природою найдивовижніша подія конче має прямий зв’язок, оскільки чудо є всього лиш явищем надприродним. Розмежування й навіть протиставлення надприродного і протиприродного для наших подальших міркувань надзвичайно важливе, оскільки ми, визначивши природу будь-якого чуда як надприродну, але не протиприродну, беремо на себе не тільки сміливість, а й обов’язок стверджувати, що будь-яке чудо можна логічно інтерпретувати, а не обмежитися високоінтелектуальними міркуваннями на кшталт того, що задуми Господні несповідимі. Логічною, гадаємо, у зв’язку з цим є така думка: якщо дивовижне є водночас страхітливим, тобто позбавленим внутрішнього морального змісту, то воно вже не є чудом у нашому розумінні. Не плутаючись у багатьох можливих у цьому разі дефініціях, назвемо такі девіативні явища просто дивовижею. Уже з цих визначень чуда й дивовижі видно, що названі відмінні явища в чомусь можуть бути схожими між собою, тому з погляду завдань пізнання довкілля в усій його різноманітності неабиякого значення набуває вироблення методологічних засад для належного розмежування їх, що, як побачимо, має принципове значення.

Отримати методичну статтю з журналу

Інтернет-магазин АБАРІС