/-->
Стаття №8 з журналу «ДИВОСЛОВО» №11 (692) 2014 р.
Ольга БІЛОКІНЬ. Земля із Шевченкової могили:
символьна семантика та конотативні нашарування
Грудка землі як символ – метонімічне втілення рідного краю, батьківщини – корелює з космогонічними міфами різних народів світу, а своїми витоками сягає ще прадавніх часів (на думку Ю. Лотмана, символ ніколи не належить до одного синхронічного зрізу культури). «Земля-мати, – зазначає С. Плачинда, –дополітеїстичний образтотем протоукраїнців, які поклонялися родючій ниві, всій землі» [16, с. 28], культ землі в наших предків був одним із давніх і основних [3, с. 189].