Конспекти уроків для 5-11-х класів, ЗНО

Авторська рубрика Віталія Радчука

ПЕРЕКЛАДАЧ-ПАПУГА

Дорогий читачу! Перед тобою вибірка міркувань студентів-перекладачів Інституту філології КНУ ім. Тараса Шевченка про природу і причини мовного папужництва – однієї з найбільш поширених хвороб нашого фаху, ба – явища національного духовного життя. Хто такий перекладач-папуга і чи справді він перекладач? Чи не глумач-недоріка, який з нещастя незнання своєї мови лише перекривлює слова чужої, сьогодні передусім англійської? Адже нашій солов’їній під силу виразити все на світі. Як придивитися, вона це й сама доводить. У ній, як і в будь-якій іншій (зрештою, мова – це здатність людського генія), доста власних ресурсів, щоб точно і влучно назвати усе, що було, є і буде. То чому ж позичають їй з чужої мови слова, а то й цілі синтаксичні побудови, коли у неї, рідної, є свої – властиві їй, питомі, ще й закорінені у свою культуру? Нащо це? Чому пропонують їй транскрипції й кальки, – неприпасовані до її граматичного ладу, негармонійні в її музиці, немилозвучні, часто неоковирні, майже невимовні, – коли у ній є свої готові, повноцінні, а головне, цілком відповідні й кращі?