/-->
Стаття №14 з журналу «ДИВОСЛОВО» №04 (649) 2011 р.
Людмила ТАРНАШИНСЬКА. Орися Трохимівна (Оповідання)
— Посидь зі мною, Настусю! — Орися Трохимівна вмощується на лавці біля квітника, де гудуть волохаті джмелі й пахне левкоями. Настя сідає поряд, легким порухом підсмикуючи барвисте платтячко, й дивиться Орисі Трохимівні просто у вічі кольору вечірньої матіоли. Сама першою ніколи не починає розмову — жде, про що ж питатиме стара вчителька.