Стаття №2 з журналу «ДИВОСЛОВО» №02 (683) 2014 р.
Олександр РАТУШНЯК. Методика аналізу та інтерпретації ліричного твору
(На матеріалі поезії Ліни Костенко «Цей ліс живий. У нього добрі очі»)
Чи не найбільше труднощів в учнів виникає у зв’язку з аналізом та інтерпретацією ліричного твору. Адже в ліриці, на відміну од інших родів літератури (епосу і драми), увага зміщується на суб’єктивні переживання ліричного героя, які не можна ні переказати, ні описати, ні скласти до них план – їх треба пережити, занурившись у текст. Коли ж такого переживання не відбудеться, то не буде й розуміння, і навпаки – без розуміння немає емоцій. Логіку сприймання лірики Л. Мірошниченко визначає так: «Ліричний образ спочатку впливає емоційно – на почуття, настрої, а вже потім на думки читача» [4, с. 292]. Отже, сприймання лірики, на думку дослідниці, є взаємозумовленим і спрямованим процесом від емоційно-чуттєвого компонента до логіко-поняттєвого. Що ж це означає на практиці? Як, знаючи про таку особливість сприймання лірики, організувати її вивчення на уроці? Спробуймо відповісти на ці запитання.