Стаття №6 з журналу «ДИВОСЛОВО» №02 (755) 2020 р.
РІДНА МОВА – НАЦІОНАЛЬНИЙ СКАРБ
Ольга ГРЕБНИЦЬКА, учитель-методист Чернігівського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою, заслужений учитель України
Мова – це спосіб буття національної свідомості; одна з визначальних ознак спільності народу; складна система, що містить відомості про особливості занять, побуту, світогляду, досвіду народу, його традицій, обрядів, звичаїв, вірувань. Мова – це плід духовної праці багатьох поколінь. Жодна людина, якою б геніальною вона не була, не в змозі дати життя бодай одному слову, якщо його не визнає народ, не стане послуговуватися ним. Мова – це не лише важливий складник культури, а й дзеркало матеріальних та духовних надбань етносу, його історії, світосприймання, духовності, моралі. Це літопис життя нації, її долі, характеру, особливостей, ролі й місця у світі. «Рідна мова – найбільша духовна коштовність, у якій народ звеличує себе, якою являє світові найцінніші набутки свого серця і мудрості» [3, с. 4].