/-->
Стаття №12 з журналу «ДИВОСЛОВО» №12 (669) 2012 р.
Наталя КОБРИНСЬКА. Дух часу
Був мрачний зимовий день. Грубі сиві хмари низько висіли над землею, і все від них темніло та сіріло. Замерзле болото вкривалося пластами білого снігу, що злегка укладався в грубу верству.
Пані Шумінська, замість пообіднього сну, взяла до рук панчішку і сіла при вікні. Ніщо не мутило ні вокруг неї, ні в ній тихого настрою. Вона знала, де, що і як робиться в господарстві. Знала, що дівки мили начиння в кухні, а парубки чистили стайні та крутилися коло худоби. А втім, зимою не доглядається так остро челяді. Весна, осінь, літо — то пора праці, де пильненько треба прикладати руки до роботи.
ЧИТАТИ ДАЛІ
Попередня стаття До змісту Наступна стаття