Стаття №11 з журналу «ДИВОСЛОВО» №11 (716) 2016 р.
МАРИНА ПАВЛЕНКО: ТА, ЩО ЖИВЕ…
Місце мого народження було досить промовистим для «брежнєвських заморозків» того далекого 1973 року: село Старичі Яворівського району на Львівщині. Саме туди відправили вчителювати моїх батьків, які щойно закінчили Черкаський педінститут. Класична практика засилати «просвітителів» з центральної «радянізованої» України в «непевну» Україну західну. Більше того: свого часу на Львівщину, тільки в сусідній район, відправили вчителювати й моїх дідуся-бабусю Петра Кривого й Наталю Ремез, і саме тут 1949 року в них народилася моя мама!.. Тут же дідуся Петра й заарештували та засудили на десятки років Колими (радянська влада вбивала двох зайців: «радянізувала» місцевих і виявляла «нестійкі елементи» серед своїх же «посланців»), а бабуся Наталя, вхопивши малолітню дитину і отримавши переляк на все життя, повернулась додому, на Черкащину.