Конспекти уроків для 5-11-х класів, ЗНО

Григорій КЛОЧЕК. Драматургічно-театральне і «кінематографічне»

в поемі «Катерина»

Переднє слово до вчителя-словесника.

   Обговорюючи мою Концепцію реформування шкільної літературної освіти, П.Білоус у статті «На шляху до животворного слова» (Дивослово. – 2012. – № 5) критично висловився про метод «повільного прочитання»: «В сучасній методології літературознавства, – пише він, – такої методики немає, а визначення “повільне прочитання” надто спрощене. Можливо, автор має на увазі методику французького вченого Ролана Барта, котрий запропонував структурно-семіотичну інтерпретацію тексту…»

   Тут сталося просте непорозуміння, бо, пишучи про повільне прочитання, я мав на увазі не структуралістський літературознавчий аналіз у стилі «5/1» Ролана Барта чи «“Кішок” Шарля Бодлера» Романа Якобсона та Клода Леві-Строса, а поширений у методиці викладання літератури метод, що добре відомий як коментоване читання. Повільне прочитання – це те саме коментоване читання. Воно «зупиняє мить» у сприйманні тексту, аби зосередитися на аналізі спеціально вибраного текстового фрагмента, який, на думку вчителя, є прикладом глибокої характеристики образу, прекрасно виконаного опису чи яскравої метафори. Таких спонук заглибитися у «форму та зміст» твору може бути багато.

   Про метод повільного (коментованого) читання хочеться говорити у піднесеній тональності. Бо це один зі способів наповнити урок літератури радістю пізнання нового, надати вчительській роботі особливого сенсу. Проте повільне читання можна вважати успішним тоді, коли вчитель правильно обере фрагмент для детальної інтерпретації й зуміє залучити учнів до аналізу в такий спосіб, аби вони стали співавторами відкриття певної важливої грані смислового наповнення твору, невідомої їм раніше «таємниці» художності.

   Пропонований аналіз візуальності окремих фрагментів Шевченкової поеми «Катерина» здійснюється з позицій рецептивної поетики, яка полягає в моделюванні художнього впливу тексту на свідомість реципієнта. При цьому вчитель постійно аналізує, яким чином учні сприймають художній текст у момент ознайомлення з ним, тобто моделює процес сприймання художнього слова.

   Досвідчені словесники знають, наскільки теперішні учні люблять такий вид творчої роботи, як переведення прозового чи поетичного тексту на «кіносценарну» мову, де використовується розкадрування, монтаж та інші кінозасоби. Викладений далі аналіз уривків «Катерини» якраз і містить у собі «кінематографічний» матеріал, який допоможе вчителеві, апелюючи до свідомості сучасного учня, застосувати методику повільного прочитання Шевченкового тексту.

Попередня стаття    До змісту    Наступна стаття