Посилання
/-->
Стаття №19 з журналу «ДИВОСЛОВО» №03 (708) 2016 р.
Ірина ГОНЧАРЕНКО. «Який прозорий ранок цей…»
Стою заплакана й щаслива…
Он визира біленька рідна хата,
Шумить привітно вишня гомінка.
І чорнобривців смужечка строката…
Їх сіяла матусина рука.
ЧИТАТИ ДАЛІ
