Стаття №9 з журналу «ДИВОСЛОВО» №03 (648) 2011 р.
Тетяна БОВСУНІВСЬКА. Шевченко і концепція войовничого романтизму
Основна відмінність українського романтизму від його західних зразків полягає в тому, що він не протистояв та не боровся з попередньою естетичною добою Просвітництва. Радянська схема «боротьби літературних напрямів», утворена за аналогією до дарвіністського вчення про боротьбу видів, зазнає цілковитого краху у площині української літератури початку XIX ст. Якщо, наприклад, французькі романтики (і письменники, і теоретики) намагалися протиставляти власні ідеали просвітницьким як живу духовність схоластиці, відкидаючи навіть велетнів-епциклопедистів, то українські осмислювати власне культурне поле не в категоріях протистояння ідеалів Просвітництва і Романтизму (який, до речі, ними не усвідомлювався на відміну від тих же французьких чи англійських письменників), а в категоріях націотворення на засадах попередньо виплеканих культурою універсалій та образів. Відсутність протистояння призвела до особливостей стильового й тематичного рівня.