Конспекти уроків для 5-11-х класів, ЗНО

ДРІБНО НЕ ПРО ДРІБНИЦІ

Василь ЗАДОРОЖНИЙ, м. Київ

Слово дрібний в українській мові, як, мабуть, і переважна більшість слів у ній, – багатозначне. Багатозначність – явище загалом позитивне, та для нас досить і того, що воно просто є в мові. Значень у нього нині, судячи з лексикографічних джерел, чимало; щоб не згадувати без потреби всіх, скажемо, що першим тут фіксується «малий розміром, об’ємом» [СУМ II, 414] і «невеликий ростом; молодий віком» [там само], а останнім, шостим і вже переносним, – «який не має істотного значення; незначний, другорядний» [там само]. Інших значень цього слова ми поки що не згадуємо не з якихось інших причин, а лише з тієї, аби не перевантажувати виклад надміром матеріалу, хоч мусимо наголосити: викладене тут адекватно зрозуміти можна, тільки уважно простудіювавши всю статтю дрібний у «Словнику української мови», до чого й запрошуємо допитливих. Ми ж відразу перейдемо до аналізу тих значень слова, що становлять наш спеціальний інтерес.