/-->
Стаття №17 з журналу «ДИВОСЛОВО» №02 (731) 2018 р.
Верба і калина, барвінок хрещатий –
Моєї Вкраїни краса молода.
Любисток і мальви. Мій краю багатий,
Ти чистий, як небо, й святий, як вода.
Тополя струнка за селом край дороги…
Таке все тут рідне, близьке й дороге.
І батькова ласка, й матусі тривоги,
І стежка ота, що додому веде.
Цвіте матіола, хвилюється жито,
І літо буяє в саду за селом,
І сонечко встало, росою умите,
Щоб всіх нас зігріти ранковим теплом.
Пахучої м’яти нарву із росою,
Зайду до оселі, матусі віддам.
Піду милуватись земною красою,
І птахам у вирій привіт передам.
Сергій ЛУЦЕНКО