Стаття №7 з журналу «ДИВОСЛОВО» №1 (766) 2021 р.
В ОБОРОНІ УКРАЇНСЬКОГО СЛОВА*
До 100-річчя від дня народження Святослава Караванського
Олекса РІЗНИКІВ, поет, прозаїк, публіцист, мовознавець, член НСПО та НСЖО
Василь ШЕНДЕРОВСЬКИЙ, провідний науковий співробітник Інституту фізики НАН України, доктор фізико-математичних наук, професор, дійсний член НТШ
Те, що пережила українська мова за останні півтора століття, окреслити коротко неможливо. Найбільших успіхів у нищенні нашої мови досягли московсько-сталінські окупанти України. Російська й большевицька імперії цілком обґрунтовано вбачали в українстві ворога, якого можна було лише знищити. Тож українська мова стала об’єктом поступового розкладу й нищення. Прикриваючись від світу ідеологічною ширмою, ніби українці та й інші народи в Радянському Союзі вільно розвивають свої культури і мови, окупанти насправді знищували українську та інші мови найпідступнішими методами. Ці методи починалися зі знищення знавців української мови, заміни їх «навченими» у державних освітніх закладах, де викладали спотворену і пристосовану до мови окупантів бутафорну українську. І всю потугу імперську було скеровано на мету, яка одна тільки могла спинити опір нормальної людської натури політиці, скерованій на витворення маси, а не народу, населення, а не людності, і, зрештою, на створення так званої радянської людини.