Стаття №16 з журналу «ДИВОСЛОВО» №07 (664) 2012 р.
Василь РЯБИЙ. Міф метафоричної луни
Ім’я Василя РЯБОГО помiтне в лiтературi. Вiн автор багатьох книжок поезiй. Це «Грань», яка вийшла у видавництвi «Молодь» 1990 року, «Ворожiння на цвяхах» (лiрика, 1992), «Вага агаВ» (сонети, верлiбри, хоку, палiндроми, 1999), «Дверi луни» (поезiї, графiчнi авторськi композицiї, 2002), «Варта траВ» (вiсiм збiрок, 2004), «ЖалоколаЖ» (сонети, 2006), «Вiно коконiВ» (десять збiрок, 2008), «Жар i мiраЖ» (iнтимна лiрика, 2009), «Чубата вощина» (римованки для дiтей, 2009), «СологолоС. Сто вiнкiв сонетiв» (2012).
Окремi поезiї Василя Рябого перекладенi росiйською, румунською, iталiйською, французькою та англiйською мовами. Йому належить новацiя – малий вiнок сонетiв. Книжку «ЖалоколаЖ» було номiновано 2008 року на Шевченкiвську премiю. Вiн лауреат лiтературних премiй «Благовiст», «Карпатська корона» (Україна–Румунiя), iменi В.Стефаника, член спiлок журналiстiв i письменникiв, член редколегiї львiвського журналу «Дзвiн».
Ось як сприймає творчiсть Василя Рябого поетеса, лауреат Нацiональної премiї України iменi Т.Шевченка Ірина Жиленко: «Все у цiй поезiї своє, особистiсне, свiй стиль, свiй голос, своя система цiнностей i поетичних прийомiв. Я завжди твердила, що справжнiсть поета визначається своєрiднiстю голосу… Справжня поезiя не надається на жанровi класифiкацiї. Хто вiн, Василь Рябий? Лiрик чи громадянин? Естет чи народник? Модернiст чи традицiоналiст? Жодне з цих визначень не визначає його, бо вiн сам обiймає собою їх усi. Бо вiн – поет».
Олег ПИЛИП’ЮК,
лiтературознавець, професор Прикарпатського нацiонального унiверситету iм. В.Стефаника.