Конспекти уроків для 5-11-х класів, ЗНО

ШАНОВНІ ЧИТАЧІ!

Тут ви можете поділитися своїми відгуками і пропозиціями щодо наших видань і наповнення сайту.

Після модерації ваші думки будуть викладені на цій сторінці.

Олександр (м. Кропивницький)

Шановна редакціє! Замовляв для своєї дружини збірник «Готуємося до ЗНО…», як ви обіцяли за ціною 40 грн. Був прикро вражений, коли на пошті отримав надісланий вашими працівниками збірник але за ціною 53 грн. + 10 грн вартість послуг пошти. Невже не можна було зразу вказати справжню ціну збірника? … Хоча скажу відверто замовлення виконано досить швидко, за що вам щиро вдячні…

Шановний пане Олександре, дякуємо за замовлення. Посібник коштує 40,00 грн. Все інше Ви сплатили за поштові послуги. На сайті написано, що доставка за рахунок отримувача. У цьому році укрпошта підвищила тарифи (доставка в сільську місцевість дорожча – приблизно 30,00 грн, у міста дешевша). Ціни за доставку від 15,00 до 45,00 грн, окрім того вони беруть ще й комісію за перерахунок нам 40,00 грн. Ми отримуємо лише 40,00 грн, все інше  — це поштові послуги.

Росоха Маргарита Юріївна (Хустська спеціалізована школа І-ІІІ ст. № 3)

   Гарно дякую за книжки. Я й не сподівалася, що стану переможцем у «Книжковій лотереї». Я передплачую наш журнал дуже давно, ще з 90-х років. Велике спасибі за Вашу працю. Нам, учителям-словесникам, Ви — велика підмога у роботі. Плідної Вам праці, творчого натхнення. Успіхів Вам у всьому!

Світлана
Місце роботи: загальноосвітня школа

   Шановна редакціє! Звертаюся до Вас із проханням висвітлити на сторінках журналу питання виведення єдиної оцінки за мовне оформлення письмових робіт з української мови (переказ, твір). В критеріях оцінювання, у навчальній програмі подано таблицю оцінювання, але я стала свідком того, що вчителі по-різному трактують це питання. Одні, виставляючи бали за грамотність (мовне оформлення), беруть до уваги найгірший показник, наприклад: при 6 орфографічних і пунктуаційних (сумарно) помилках та 1 лексичній деякі вчителі ставлять за мовне оформлення 6 балів (бо найбільше допущено помилок орфографічних і пункутаційних, а не лексичних); інші колеги виводять середнє арифметичне — 6 балів (за 6 орфографічних та пунктуаційних помилок) плюс 12 балів ( за одну лексичну помилку) дорівнює 18 балів, ділимо на 2, отже, 9 балів. Який варіант правильний? Сподіваємося на допомогу кваліфікованого спеціаліста.

Катерина 

Місце роботи: філолог

   Шановна редакціє, буду дуже вдячна за висвітлення на ваших сторінках питання щодо правопису сучасних комп’ютерних термінів, яких ще немає у більшості словників, чи правопис яких відрізняється в різних джерелах. Так, викликає здивування написання то разом, то через дефіс, новоутворення кіберкористувач. За аналогією до слів кібер-вандал та кібер-злочинець, маємо писати й кібер-користувач, а за аналогією до кіберполіцейский — кіберкористувач (словник http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/). Але більшість літератури із психології часто подає кіберкористувач (чи то за аналогією до медіакористувач?). Також, цікавою буде думка професіоналів, щодо слів кібер-безпека, кібер-простір. Кібер варто розглядати як прикладку чи то таки префікс, який писатимемо разом? Також дивують розбіжності у написанні он-лайн /онлайновий /онлайн-взаємодія. Дякую.

Консультує професор Іван Ющук

   У чинному правописі української мови, на жаль, не визначено єдиного критерію написання складнихслів разом і через дефіс. Правила стосуються переважно часткових випадків — через те їх багато і часто вони нечіткі. Звідси й різнобій у написанні однакових за будовою слів: будь-хто і абихто (у словнику Б.Грінченка: аби-хто), з давніх-давен і з усіх усюд, обертон і обер-майстер (в обох словах обер означає “вищий”), міні-маркет і супермаркет, псевдоміністр і екс-міністр тощо. Очевидно, при написанні складних слів разом і через дефіс слід керуватися положенням, викладеним у § 29, п. 2 б: “Між компонентами цих складних прикметників (а чому тільки прикметників, а не всіх слів? — І.Ю.), не з’єднаних в одне слово (тобто написаних через дефіс. — І.Ю.), можна вставити сполучник і”. Отже, якщо складне слово утворене від сурядного словосполучення (тільки між його складниками можна вставити сполучник і), то його пишемо через дефіс, якщо від підрядного — то разом. Слово сніжно-білий пишемо через дефіс, бо воно означає колір і сніжний, і білий; а білосніжний — разом, бо воно означає колір білого снігу (утворене від підрядного словосполучення білий сніг). До речі, наявність чи відсутність сполучного голосного о або е тут не має ніякого значення. Так само — трудодень, бо трудовий день, але людино-день, бо тут враховується і кількість людей, і кількість днів; тихоплинно, бо тихо плине, але тишком-нишком, бо і тишком, і нишком; лісостеп, бо степ з домішками лісу, а не “і ліс, і степ”, але ліро-епічний, бо йдеться і про лірику, і про епіку водночас. Логічно це правило має послідовно поширюватися й на написання складних слів іншомовного походження, адже маємо: мікроелементи (елементи в мікроскопічній кількості), псевдокультура (несправжня культура), радіопропаганда (пропаганда засобами радіо) тощо. За цим принципом слід писати й кіберкористувач (як радіолюбитель), кібервандал (вандал у засобах Інтернету, для порівняння: автовокзал, спортзал, чвертьфінал), і кібервійна (комп’ютерне протистояння), і кібератака (атака на комп’ютерні засоби через Інтернет), і кіберзлочинець, і кібербезпека, і кіберпростір (для порівняння: технопростір). Що ж до слова онлайн, якщо воно так дуже вже потрібне в українській мові, то в англійській його пишуть одним словом: online (навпрост, навпрямки) — і це не складне, а префіксальне слово, отже, ніяких підстав для написання його через дефіс немає. А неоковирне онлайн-взаємодія можна залюбки передати через зрозуміле словосполучення пряма взаємодія. Правопис не повинен бути складним і заплутаним, він має бути простим і логічним, як і наша мова.