ЧОМУ В МОРІ Є ПЕРЛИ І МУШЛІ
Любилися дівчина з хлопцем. Та дівчина була царського роду, а хлопець з бідної сім’ї. От довго зустрічалися вони тайкома і якось наважилися просити у царя благословення на шлюб.
Але батько дуже любив свою дочку, бажав їй щастя і заможного життя, тому не хотів віддавати за бідного. Але й доньці відмовити не міг – дуже вже вона плакала, благаючи не ламати її долі, не позбавляти щастя з коханим. Тому батько буцімто погодився, а сам потай підшукував доньці багатого хлопця. Донька день у день питає:
— Коли, тату, призначите весілля?
А батько їй:
— Скоро, скоро. От уже шиють тобі весільну сукню з серпанком, посаг готують.
Незабаром дівчина відчула, що батько щось лихе має на думці. Пішла вона на берег моря, сіла й зажурилась. Вона знала свого батька дуже добре і здогадалася, що той не відступиться від свого задуму віддати її за багатія. І вирішила, що краще померти, ніж жити з багатим нелюбом.
Так вона сиділа і подумки прощалася з білим світом – і раптом випливла до неї з моря величезна золота черепаха і каже:
— Не плач, не журися, голубко. Я тобі допоможу. Візьми цей камінь, розбий його – і всередині знайдеш голку. Вколи нею свій палець і побачиш, що буде.
Сказала і викинула на берег дивний камінь, що мінився на сонці всіма барвами веселки.
Дівчина легко розбила той камінь, бо він був крихкий. Узяла голку і вколола собі палець. Стало їй дуже боляче, і вона заплакала. Її сльози скапували в море і ставали перлинами. А крапельки крові перетворились на мушлі.
А дівчина зібрала перлини і віднесла їх своєму коханому. Коли батько побачив, яке багатство має хлопець, то вже не опирався і призначив день весілля. Так черепаха допомогла закоханим, а в морі відтоді є перли і мушлі.