Конспекти уроків для 5-11-х класів, ЗНО

Журавлі високі пролітають,

ледве видно птахів із землі.

Журавлів я з вирію стрічаю

і прошу перо у журавлів.

Ставши над Дніпром зеленооким,

ставши над усміхненим Дніпром,

я прошу перо у них високе,

піднебесне в них прошу перо

хай з небес перо високе кинуть,

хай мене благословлять крилом,

щоб писалось слово журавлине

журавлиним з вирію пером.

Щоб воно до вирію літало,

журавлиний звідало політ,

та завжди із вирію вертало

до святої отчої землі…

Із коромислом по воду

аж до моря зірка ходить.

Коли зірка йде по воду –

весело сміється,

коли зірка йде з водою –

срібло з відер ллється.

Срібна зірка йде з водою,

срібні в зірки руки,

ллється чисте срібло з відер

на ліси та луки.

Ллється чисте срібло з відер

на маки й калину,

на заквітчану у місяць

срібну Україну.

Ніч – велика чарівниця!

Зчарувала звіра, птицю,

зчарувала всіх людей –

не побачиш їх ніде.

Не побачиш вітра в полі,

ні тополю на роздоллі,

ні метелика, ні бджілку,

ні в цвіту вишневу гілку…

Ранок – все відчарував:

сині квіти поміж трав,

і метелика, і бджілку,

і в цвіту вишневу гілку,

і баского вітра в полі,

і тополю на роздоллі,

всіх людей,

і звіра,

й птицю!..

Ніч – велика чарівниця,

та ще більший чарівник

ранок – щирий трудівник,

що і сам трудитись звик,

що до праці всіх розбудить –

хай то птиці,

звірі,

люди…

Два оці чарівники

в світі цім живуть віки.