/-->
Стаття №10 з журналу «ДИВОСЛОВО» №11 (740) 2018 р.
Наталка ПОКЛАД. Вірші
Андрієва веремія У Андрія – веремія, все тікає від Андрія: утекли книжки й рюкзак, чоботи й кашне… Доганяє їх козак, та не здожене. А чому усе це сталось? Винен в чім Андрій? Він кидав, куди попало, речі й одяг свій. Ось вони його й провчили – утікають, що є сили. Книжковечір Книжка в тата, книжка в мами, книжка в мене і в Світлани, з книжкою малий Тарас – книжковечір нині в нас. Книжковечір, книжкотиша, тільки чути: песик дише й сумно дивиться з-під ліжка, бо йому немає книжки.Зелені свята Любисток, аїр і м’ята – і Трійцею пахне хата, у клечанні з липи і клена стоїть, як дібровка зелена. Це ми гілочок наламали і хату свою заквітчали, бо літо буяє надворі, бо з неба всміхаються зорі. Бджола трошки меду вже має, русалка у полі гуляє… Русальним, зеленим, клечальним цей тиждень у нас величають. * * * |
Тиждень Понеділок – день дзвінкий –тиждень розпочав; Понеділок із вівторком узялись до справ. Середа – середній день. Середа – бідова, Понеділку та вівторку помогти готова. А четвертий день – четвер-Гулівер, Він найважче поробив – й лоба втер. П’ятниця – день п’ятий, в ній усе – по-божому, «Скоро, скоро відпочинеш», – каже вона кожному. А як настає субота-чепурунка, Робиться уся робота – гарно й прудко. Бо наступний – сьомий день – неділя! Для молитви, і спочинку, і весілля, Для розваг та для чудес… Ось і тиждень весь!Осінь прийшла Вже горіх без листу, і нема тепла Сиве небо висне – осінь підійшла. Дощик спочиває від своїх пригод. Тихо засинає зораний город. Останнє яблучко Дерева голі й безпорадні. |