Конспекти уроків для 5-11-х класів, ЗНО

Тетяна КЛЬОКТА.

«Холодний щем осіннього дощу…»

Холодний щем осіннього дощу
Тече, пече, тривогу в серці будить.
Вже журавлі від суму світом нудять…
А я на всіх дощах прополощу
Старого літа висохлу скоринку,
Візьму до серця з неї половинку,
А другу – з журавлями відпущу.
Коли нарешті виллється вода
Зі згаслого мертвіючого неба,
Собі скажу: «Й дощі любити треба».
І осміхнеться іскорка руда,
І сивий день, мов парубок, зирне
З-під картуза насупленого ранку,
А я нарешті відтулю фіранку –
І щем тривожний серце омине.

«Одиноко плаче вечір…»

Одиноко плаче вечір
Краплями зірок
В теплих мріях я далеко,
Від весни за крок, –
Аж рукою потягнуся
До її принад.
Тільки осінь слізно просить:
«Поверни назад…»
Я іду до тебе в гості,
Осене моя.
Сум, тривогу, краплі злості
Зносить течія.
Та лишаються для мене
Іскорки небес
І рудий змарнілий вечір,
Мов кудлатий пес.

«Знов листя опаде в туман…»

Знов листя опаде в туман
І в ньому кане.
Осінню квітку обійма
Трава руками.
Для віршів навівають знов
Банальні теми
То чорнобривці золоті,
То хризантеми.
З порогу ранку забредем
В туманну повість,
Понесемо солодкий щем
У невагомість.