/-->
Стаття №15 з журналу «ДИВОСЛОВО» №10 (667) 2012 р.
Галина ЖУРБА. Казка про Змарагд
Я ходю по алеї парку i збiраю в пiску зернята кварцiту.
Дерева зовсiм ще не розвиненi – але вже весна.
У мене повна жменя рiжноколiрових камiнцiв, але я хочу назбiрать повну скриньку, яку менi подарував тато i лише тодi буду багатий.
Менi не хочеться нi гратись з хлопчиками, нi йти на снiданок, тiльки збiрать цi камiнцi, котрих у мене i так
багато вже.
Раптом я згадую, що менi снилось тiєї ночi, начеб на скраю саду серед старих яблунь я знайшов чудовий зелений камiнь.
І менi зразу стає нудно.