Стаття №11 з журналу «ДИВОСЛОВО» №06 (711) 2016 р.
ПРАВО НА ЗАБУТТЯ, АБО ПИСЬМЕННИК, ЯКОГО НЕМА
Ігор КОТИК, кандидат філологічних наук, Інститут Івана Франка НАН України
У літературному портреті Юрія Тарнавського висвітлено окремі важливі риси творчості поета, зокрема ті, що властиві його найрепрезентативнішим збіркам «Життя в місті», «Спомини», «Без Еспанії», «Анкети», «Поезії про ніщо». На думку дослідника, Ю. Тарнавський є найпослідовнішим модерністом в українській поезії, однак у каноні української поезії ХХ ст. не посідає того місця, на яке заслуговує. У статті звернено увагу на окремі наслідки такого стану речей і поставлено питання, чи треба вводити поезію цього автора до шкільної програми.
Ключові слова: модернізм, поезія, верлібр, навчальна програма з української літератури.
CLAIM TO OBLIVION, OR A WRITER, WHO DOES NOT EXIST
Ihor KOTYK, PhD, Ivan Franko Institute, the NAS of Ukraine
The Yuriy Tarnavsky’s literary portrait highlights some of the important features of the poet’s creativity, particularly those, which are presented in his most distinctive collections “Life in the City”, “Memoirs”, “Without Spain”, “Questionnaires”, “Poetry about Nothing”. According to the researcher, Tarnavsky is the most consistent modernist poet in Ukrainian poetry, however in the canon of Ukrainian poetry of the XXth c. he does not take the place he deserves. The paper draws attention to some consequences of this situation and raises the question of whether Yuriy Tarnavsky’s poetry should be introduced into school curriculum.
Key words: modernism, poetry, free verse, Ukrainian literature syllabus.