Стаття №8 з журналу «ДИВОСЛОВО» №06 (699) 2015 р.
Григорій КЛОЧЕК. Мистецтво сторітелінгу
в сучасній педагогічній риториці
Можливо, в часи, що передують тектонічним зрушенням у нашій освіті, коли активно обговорюються шляхи і напрями її реформування, коли потрібно виявляти стратегічність мислення, розмова про сучасний стан педагогічної комунікації видасться неактуальною. Мовляв, почекайте, зараз не до цього, бо треба думати глобально… І забуваємо, що «чорт ховається в деталях», що коли ми, скажімо, не сконцентруємося на такій важливій проблемі, як кардинальне реформування шкільних програм та підручників, і не почнемо її негайно розв’язувати, то реформа середньої освіти гарантовано буде провалена. А тим часом реформування власне шкільних програм та підручників потребує не тільки високої мобілізації найбільш кваліфікованих науково-педагогічних сил, а й часу. Те саме стосується і підготовки вчителя як риторичної особистості, бо ж добре відомо, що вчитель, котрий не володіє словом як інструментом навчання й виховання, є фахово неспроможною людиною. Недарма у навчальних планах магістерської підготовки майбутніх педагогів у Фінляндії більша частина часу віддається навчальним предметам з педагогічної комунікації. Будьмо певні, що в цій країні, де освіта вважається однією з найкращих у світі й де лише 20 відсотків випускників педагогічних факультетів отримують право працювати в школі, добре знають, що роблять…