Стаття №6 з журналу «ДИВОСЛОВО» №03 (744) 2019 р.
«РОЗІП’ЯТИЙ ЗА УКРАЇНУ»
Мистецька імпреза до 205-річчя від дня народження Тараса Шевченка
Наталія БОНДАРУК, заступник директора з навчально-виховної роботи;
Леся ЧАЙКА, голова методичного об’єднання вчителів української мови та літератури;
Рита КОСТРИБА, керівник театрального колективу «Перспектива», КЗ «Луцький навчально-виховний комплекс № 26 Луцької міської ради Волинської області»
Кожен народ, виборюючи свою свободу, час від часу потрапляє в ситуацію зневіри, відчаю, втрати орієнтирів. У найважчі хвилини люди особливо потребують Бога й духовних лідерів. Духовним лідером, батьком української нації й знаковою особистістю для нас, українців, є Тарас Шевченко.
Василь Стефаник у 1914 році на Шевченківському святі з нагоди ювілею сказав: «…І коли великі люди дають зміст народам, то Тарас дав його українському народові… У його словах нам показана далека дорога до нашої майбутності. Читайте його слово, шукайте тої дороги, йдіть нею». Читаємо Шевченка, і шукаємо саме ту дорогу, і начебто йдемо нею, постійно переконуючись, що пророкування Кобзаря збувалися і збуваються з кожним днем на наших очах. Нині не можемо уявити, якими були б українці без Шевченкового слова з його «садком вишневим коло хати», «нічого кращого немає, як тая мати молодая…», «учітесь, читайте…», «обніміться ж, брати мої, молю вас, благаю»… А слова «Борітеся – поборете, вам Бог помагає…» з уст вірменина Сергія Ніґояна перевернули свідомість не одного українця.
Кожне покоління має змогу показати власне розуміння глибини й багатогранної творчості геніального поета, її універсальності й позачасовості. У творчих роботах дітей, підлітків, юнаків звучать і оживають святі Кобзареві рядки, постає Тарас Шевченко чи то як знедолений та безрідний кріпак, чи то як революціонер, бунтар, чи як талановитий письменник, аристократ, інтелектуал, розум якого не збагнути мільйонам у мільйонах наукових розвідок.
І щоб Шевченко став близьким, навіть рідним, а найважливіше – необхідним для кожного свідомого українця, важливо створити атмосферу творчості, внутрішньої потреби кожного до читання Шевченкового слова.
Запалімо від світла душі Шевченка свічечки любові в серцях юних українців. Маймо надію, що святі
заповіти поета житимуть у їхній свідомості.