/-->
Стаття №17 з журналу «ДИВОСЛОВО» №01 (658) 2012 р.
Юрій КОСАЧ. Кінець отамана Козиря
Колись над Коростенем дим од шрапнелів, а під Рівним стрункий хорунжий бадьоро: «На коня». (Волинь, земле моя тиха, коли тебе знов у вогні побачу?)
Колись отаман Козир із сотнею Коростень брав. Це тоді, як овруцькими лісами на волах трьохдюймівки тягнули, тоді, як наполєони у кожнім селі родилися, це тоді, як революція гуркотіла. А тепер…