/-->
Стаття №15 з журналу «ДИВОСЛОВО» №03 (720) 2017 р.
КРИЇВКА НА ІНСТИТУТСЬКІЙ
Підійшла до будинку. Пригадала, як не раз стояла тут перед дверима і підбирала код, щоб увійти. Як злодійка… але ж вона знала… Головне – самій знати, хто ти і як воно справді. Перехожим не було до неї діла. А може, було. Спочатку вона чекала: ось-ось хтось вийде з будинку – і вона пояснить, що, до чого, чому. Невже не повірили б? А тоді… Тоді життя врятували, не менше. Як мінімум – від каліцтва. Як воно було б – із проламаною головою? Чи – як у того, що на власні очі бачила: граната розірвалася просто на грудях. Добре, що в бронежилеті. А так розвернуло б ребра. Розпанахало б – до самого серця. Чи взагалі…