/-->
Стаття №17 з журналу «ДИВОСЛОВО» №12 (717) 2016 р.
Марічка ДЗВІНКА. «Я купаюся в тиші казковій…»
Я купаюся в тиші казковій,
Сніжно-білій печалі зимовій,
Чи зима мені тільки наснилась,
І лечу я на білих вітрилах?
А прозорі сліпучі сніжинки,
Мов вишневі рясні заметілі,
Обіймають мене безупинно,
Заворожують маревом білим.
Так прощалися весни зі мною,
Огортали турботливо цвітом,
І зникали, блиснувши красою,
Як сніжинки, віднесені вітром…