Стаття №9 з журналу «ДИВОСЛОВО» №12 (741) 2018 р.
Цікавий випадок словотвору
Мабуть, усім достатньо освіченим відоме слово сучасної української літературної мови пертурбація із загальним значенням «раптове порушення нормального ходу чогось» [див.: СІС, 517]. Слово це в нашій мові є запозиченням із латини; походить воно від лат. perturbatio – «хвилювання», «збудженість»; у самій же латинській мові слово perturbatio є похідним, утвореним від кореневого turbatio з майже тотожним значенням за допомогою префікса per-, що в цьому випадку має значення підсилення. Розлогий наш екскурс
у словотвірні нюанси мови-джерела пояснюється тим, що в сучасному українському мовленні доволі часто замість нормативного пертурбація можна почути явно помилкове, зумовлене, очевидно, впливом народноетимологічного вирівнювання перетурбація.