Стаття №10 з журналу «ДИВОСЛОВО» №05 (734) 2018 р.
«СОБОР» ОЛЕСЯ ГОНЧАРА КРІЗЬ ПРИЗМУ ЧАСУ
Віктор ФЕДОРОВ, учитель Бистрицького НВК «ЗОШ І–ІІІ ступенів – ДНЗ» Березнівського р-ну Рівненської обл.
Україна, здобувши незалежність на рубежі XX–XXІ ст., шукає себе як держава в багатьох аспектах життя: економічному, політичному, правовому, релігійному. Успіхи або невдачі у розбудові України залежать від розв’язання проблем у цих фундаментально-засадничих складових державного механізму. Проте є сфера життя, яку не визначає матеріальний зиск, вона невидима, і, на перший погляд, наче й не домінує в «серці» державної машини. Маю на увазі гуманітарний простір нації, в якому виявляється душа народу. Тому так важливо, аби морально-етичний клімат у житті суспільства, виколиханий гуманітарним компонентом, був локомотивом успіху, став визначальною підвалиною, що забезпечить стабільність будівлі нашої держави. Хтось заперечить, стверджуючи, що живемо у добу глобалізації, тому категорії моралі та етики в суспільстві, що проходить стадію первинного нагромадження капіталу, – це анахронізм. Проте закони Правди, Добра, Порядності, Інтелігентності ще ніхто не скасовував, оскільки не лише економічний фундамент є важливим у розбудові нашого спільного дому – незалежної України; без цих життєствердних законів гармонійним і злагодженим розвиток нашої держави не буде.